Наука і життя

Що зміниться при вступі до вузів у 2018 році. 5 головних новацій

TwitterFacebookTelegramViber

        Міносвіти затвердило нові правила вступу до вузів в 2018 році. 

 1. Вибір між англійським і математикою

        Міністерство освіти і науки вперше самостійно визначило для вузів список предметів , які потрібно вимагати від абітурієнта під час вступу на кожну спеціальність.

        Минулого року вузи визначали список дисциплін для сертифікатів ЗНО самостійно. Головним була українська мова. З 2018 роки для вступників до вузів два конкурсні предмети будуть фіксованими, а третій предмет абітурієнт зможе вибрати з двох альтернативних варіантів. Для контрактників перелік предметів для вступу визначає сам вуз.

         Перелік конкурсних предметів буде наступним: перший предмет - українська мова та література (фіксований), другий - профільний (фіксований), третій - на вибір з двох предметів, які закріплені за кожною окремою спеціальністю (альтернативний). Однак в нововведення Міносвіти є досить несподівані пропозиції. Наприклад, філологи повинні здавати, крім української мови і історії, іноземну мову або географію. У той же час юристи та журналісти третім предметом виберуть математику або іноземну мову. "Математика - це основний предмет ЗНО, спрямований на формування системного логічного мислення", - вважає Олег Шаров, директор департаменту вищої освіти МОН та один з керівників робочої групи, яка працювала над Умовами прийому-2018.

         Разом з тим на деякі спеціальності, для яких важливе значення має фізика (наприклад, енергетика, електротехніка, радіоелектроніка) або хімія (наприклад, хімічні технології), ці предмети не є обов'язковими, вони даються на вибір: або фізика, або іноземна; або хімія, або математика.  Експерт з питань вищої освіти Андрій Черних вважає правильним закріпити для всіх вузів певний перелік предметів на конкретну спеціальність. "Це створить рівні можливості для абітурієнтів", - переконаний він. "Я б взагалі з усіх спеціальностей поставив два обов'язкових предмета: українську мову та математику. Логіка потрібна для роботи в будь-якій сфері і математика може цю навичку хоча б на базовому рівні дати. Журналістам математика точно не завадить при підготовці аналітичних матеріалів. І третій предмет варто було б закріпити, тому що при виборі між іноземною мовою і будь-якої точною наукою абітурієнти швидше будуть вибирати іноземний ", - вважає експерт.

2. Випускникам коледжів теж доведеться здавати ЗНО

      Щоб вступити до вузу, випускникам коледжів, училищ і технікумів доведеться здати ЗНО з української мови.  Студентам, які в 2017/18 навчальному році навчаються на II курсі училищ, технікумів і коледжів на основі базової загальної середньої освіти, під час вступу до вищих навчальних закладів планують ввести ЗНО з української мови та літератури як вступний іспит.

3. Діють сертифікати ЗНО дворічної давності

        При подачі заяв абітурієнти зможуть використовувати сертифікати ЗНО як 2018 року, так і 2016, 2017 років з усіх предметів, крім іноземних мов. Це пов'язано зі зміною формату проведення тестування з іноземних мов в 2018 році. На ЗНО з англійської, іспанської, німецької та французької мов уперше будуть тести двох рівнів складності: В1 і В2. До того ж, тести будуть включати частину "Розуміння мови на слух": прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них. Сертифікати ЗНО можна буде використовувати в будь-якій комбінації.

       Відзначимо, що реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання 2018 триватиме з 6 лютого по 19 березня, а майбутні абітурієнти складатимуть з 22 травня по 23 червня. Основна сесія ЗНО пройде з 22 травня по 13 червня. 

У Міносвіти нагадали, що на платформі Prometheus стартували безкоштовні курси підготовки до ЗНО з української мови та літератури, математики та історії України. "Вони відповідають державній програмі зовнішнього незалежного оцінювання і містять необхідні матеріали, які доступні для всіх, незалежно від соціального статусу, фінансових можливостей, територіального розміщення", - заявили в МОН.

         Також в 2018 року не буде тестів ЗНО з російської мови. Це пов'язано з тим, що предмет не користувався великим попитом серед абітурієнтів.

4. На контракт поступай - скільки хочеш

         Ще одна зміна - кількість заяв, які зможе подавати абітурієнт в 2018 році на місця державного і регіонального замовлення. Тепер максимальна кількість заяв зменшили з 9 до 7, а подавати їх можна буде не більше ніж на 4 спеціальності. Подача заяв на контрактну форму навчання не обмежується. Андрій Черних пояснює: "Аналіз показав, що абітурієнти не надходять за пріоритетами 8-9. І тому досить 7 заяв. На контракт залишили без змін - так як це ні на що не впливає".

5. На селі - високий коефіцієнт

         При цьому в умовах прийому на 2018 рік залишилися нинішні коефіцієнти - регіональний, сільський, галузевий, проте були дещо змінені їх величини. Так, регіональний коефіцієнт для вузів Києва буде дорівнювати 1. Для вузів в Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях, переміщених закладів вищої освіти - 1,04. В інших випадках - 1,02. Сільський коефіцієнт збільшений для вступників на аграрні спеціальності - для них він складе 1,05. На інші спеціальності СК буде дорівнювати 1,02. Їм зможуть скористатися абітурієнти, які зареєстровані в селах не менше двох років до дня завершення подачі заяв про вступ, і які здобули повну загальну середню освіту в навчальних закладах, що знаходяться на території сіл, в рік вступу.

         Експерти про зміни в коефіцієнтах відгукуються скептично. "Я б їх всі прибрав, і в першу чергу сільський. За статистикою, він реально мало" допомагає "абітурієнту з села вступити до вузу (він допоміг пройти на бюджет тільки 14 студентам). Але, очевидно, вузи з аграрною спеціалізацією думають по-іншому", - коментує Андрій Черних.

"Це створює нерівні умови для вступників"

          В цілому можна зробити висновок: нові правила вступу до вузів у 2018 році стосуються лише точкових змін. Кардинально в сфері освіти новації від МОН нічого не змінюють. Андрій Черних, наприклад, вважає, що під час вступу до вищих навчальних закладів взагалі не повинні враховуватися ні будь-які коефіцієнти, ні навіть додаткові бали за участь в олімпіадах.

         "Це створює нерівні умови для вступників. Самі посудіть: яке відношення має олімпіада з трудового навчання до вступу на медицину? Ніякого! А додаткові бали абітурієнт отримає. Маячня! - переконаний Черних. - Потрібно, щоб під час вступу враховувався тільки бал ЗНО і, можливо , атестат - але і тут є питання про об'єктивність ".

         Окрема тема - прохідний бал із ЗНО для вступу до вузів. В цьому році, наприклад, ЗНО з англійської мови не склали 15% абітурієнтів, з математики - 16%. Це при тому, що в цьому році граничний бал з цих предметів підвищили на кілька пунктів.  МОН уже підвищило поріг для вступу на медичні спеціальності. Абітурієнтам тепер потрібно набрати мінімум 150 балів з кожного конкурсного предмету ЗНО (минулого роцку подавали документи починаючи з 100 балів, але при цьому вузи самостійно визначали прохідний бал з профільних предметів). На думку експертів, варто було б підняти прохідний бал із ЗНО для вступу і на інші спеціальності.

          "Так само потрібно зробити і з педагогічними спеціальностями. А то що виходить? Абітурієнт з низькими балами (100 + - пару балів) може сміливо вступити на бюджет на педагогічну спеціальність, отримає диплом і піде викладати в школу. Які він знання з таким" багажем "зможе дати школярам? В результаті школярі не зможуть здати на високий бал ЗНО і знову підуть працювати вчителями. З цього «кола» не вибратися, тільки якщо не підняти вимоги для вступників на педагогічні спеціальності", - аргументує Андрій Черних.

           Крім цього, щоб підвищити рівень викладання в школах, слід заснувати іспити з моделі ЗНО для доступу до професії педагога (дискусії про це вже ведуться в МОН). До того ж, не завадило б періодично перевіряти діючих вчителів на знання предмета, який вони читають. Як свідчить досвід ЗНО для педагогів в Чернівецькій області, які склали іспити в квітні цього року, рівень знань викладачів жахає. З 360 вчителів тільки 56 змогли набрати балів на 10-12. Четверо педагогів отримали "нуль" і п'ятеро - від 1 до 3 балів. При цьому абсолютна більшість тестованих педагогів - вчителя вищої категорії. Керівник офісу реформ освіти РЕФОБ, президент корпорації "Гранд" Володимир Співаковський вважає запропоновані МОН зміни до правил вступу на 2018 рік рудиментарними.

           "У мене зовсім інша думка про реформу освіти і про майбутнє освіти. Жоден учень або батько, побачивши ці зміни, чомусь не вигукнув:" Ух, як здорово! Тепер заживемо! У нас будуть нові знання, сучасні технології, прекрасні вчителі і супер-навчання у ВНЗ. Навіщо нам кудись їхати, якщо на Батьківщині така класна система освіти, а буде ще кращою! "Тому що і коефіцієнти, і предмети, і держзамовлення, і квоти - це все рудименти радянської системи. А світ вже живе зовсім в інших вимірах" , - говорить експерт. При цьому він не виключає, що до весни правила вступу до вузів 2018 ще можуть змінитися. "Так зазвичай і відбувається", - додає Співаковський.