Пропозиція №3. ПІДВИЩЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ РІЗАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШЛЯХОМ НАНЕСЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКРИТЬ

ОЧІКУВАНА ФОРМА СПІВПРАЦІ

Пошук партнерів для спільних проектів, програм, грантів, співпраці з державними організаціями, науково-дослідними інститутами, малими і великими приватними підприємствами.

РЕЗУЛЬТАТИ

- розробка і запровадження методики безперервного, автоматичного фіксування трибологічних характеристик процесів тертя та зношування матеріалів;

- представлення параметрів зносостійкості покрить і матеріалів через потужність тертя забезпечує визначення оптимальних режимів експлуатації;

- розроблено технологію осадження хімічного хрому та електро- літичних: нікель–мідних, нікель–нітрид бору, нікель–корундових покрить; TiN, CrN, (Cr,Ti)N, Cr – аморфний, TiC, CrC, VC; Ni-BN, Ni-Cu, Ni-Al2O3; TiCrC-(FeCrAl), TiCrC-(FeCr), TiCrB2-(FeCr), TiCrB2-30(Fe-15Cr), AlN-(ZrB2), ВК-3, TiCrC-(FeCr), гідридні акумулятори: Mg2NiH2, MgH2, TiHx, Ti2Ni(Hx);21

- розроблено методику експрес оцінки зносостійкості матеріалів із зміцненою поверхнею з врахуванням умов експлуатації.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Визначені закономірності формування трибологічних характеристик та механізми руйнування поверхневих шарів інструментальних матеріалів із зміцненою поверхнею. Досліджено вплив водневого середовища на зносостійкість інструментів із воденьмісткими покриттями. Встановлені співвідношення між показниками конструктивної міцності поверхневих шарів під час тертя, що дозволяє вибирати оптимальні методи зміцнення матеріалу. Виявлено найбільш ефективні методи водневодифузійної обробки конструкційних матеріалів. Розроблені комплексні методики :

- дослідження трибологічних характеристик матеріалів та їх показників конструктивної міцності;

- нанесення широкого спектру багатошарових зносостійких покрить;

- дослідження процесів обробки у водневому середовищі;

- підвищення оброблюваності конструкційних матеріалів.

Проблема створення інструментального матеріалу з "ідеальними властивостями" повинна вирішуватися на основі розробки композиційного інструментального матеріалу, у якого високі значення поверхневої твердості, теплостійкості і фізико-хімічної інертності, поєднувалися б з достатніми значеннями міцності, в'язкості і границі витривалості. Ріжуча частина інструмента, оснащена пластинами з подібного інструментального матеріалу, повинна відповідати оптимальним поєднанням "крихкої" і "пластичної" міцності. Сумістити різні вимоги по властивостям до об‟єму та поверхні одного інструменту можна при використанні комбінованого зміцнення (інструмент складається з серцевини та поверхневих шарів – покрить). Методи та технологічні прийоми нанесення покрить повинні забезпечувати високі зносостійкість поверхні та конструктивну міцність основи (міцність та в‟язкість руйнування). Лише за таких умов можливо отримати максимальний ефект зміцнення та підвищення зносостійкості інструментів.