Пропозиція
№23. ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЇ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ ОЧІКУВАНА ФОРМА СПІВПРАЦІ Пошук партнерів для спільних проектів,
програм, грантів, співпраці з державними організаціями, науково-дослідними інститутами,
малими і великими приватними підприємствами. У межах вказаного напряму планується:
- укласти словник української ономастичної термінології: - створити типологію засобів
передачі чужого мовлення; - кваліфікувати сегментні конструкції у сучасній українській
мові (на матеріалі художньої прози і публіцистики); - охарактеризувати ономастикон
української байки ХVІ-ХІХ ст.; - проаналізувати формально-синтаксичні відношення
у системі складносурядних речень сучасної української мови; - описати генологію
та інтерсемістичність зорової поезії; - дослідити номінативний простір композит
в американському спортивному дискурсі; - з‟ясувати мовно-стильові домінанти
психологізму; - визначити особливості функціонування метафор у текстах мистецтвознавчої
тематики; - схарактеризувати процеси вербалізації етнореалій-галіцизмів в англомовній
картині світу.
РЕЗУЛЬТАТИ
Наукові результати:
- виконано одну держбюджетну тему; - захищено 8 кандидатських дисертацій; - опубліковано
2 монографії, 6 підручників, 12 навчальних посібників, близько 200 статей; - проведено
9 наукових симпозіумів, зокрема 5 міжнародних конференцій; - результати досліджень
апробовані шляхом участі у 352 наукових конференціях. Практичні результати: - укладено
словник власних географічних назв Хмельницької області; - охарактеризовано українські
топоніми на -ани, -яни; - зібрано матеріали для словника-довідника структурно-складних
лексем; - проаналізовано і систематизовано основні лексико-синтаксичні складнощі
перекладу; - визначено експресивність мовних одиниць та проблеми її збереження у
перекладі твору; - досліджено особливості поетичності публіцистичного тексту;
- з‟ясовано
ознаки сучасної термінології підприємництва; - вивчено творчість американських письменників
у контексті мультикультурологізму. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
- розроблено нову структуру онімного
простору української мови, на основі якої створено нову схему аналізу власних назв;
- створено творчий портрет української
письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л. Яновської;
- проведено класифікацію
ділової комунікації; - складено словник етнореалій-галіцизмів в англійській мові;
- здійснено комплексне лінгвістичне дослідження мистецтвознавчих текстів у їхньому
жанрово-видовому виявленні; - дано перелік найбільш уживаної бізнес-лексики і фраз-кліше
французької мови; - проаналізовано дієслова сприймання, укладено їхні словотвірні
гнізда, визначено характерні типи і словотвірні засоби; - досліджено українські
щедрівки у контексті календарно-обрядової пісенності; - здійснено перехід від граматичної
семантики складносурядного речення до речення в контексті мовленнєвого акту; - досліджено
структуру семантики емоційної лексики у німецькій мові на семантичному, фонетичному,
лексичному та морфологічному рівнях. Піднапрями: 1. Українська мова у слов’янському
культурному просторі. 2. Проблема традицій і новаторства у національному та зарубіжному
літературному процесі. 3. Актуальні проблеми іноземної філології. 4. Порівняльне
мовознавство. 5. Дослідження фольклору у етносоціокультурному контексті. Кафедри:
ділової іноземної мови; іноземної філології; практики іноземної мови та методики
викладання; перекладу; романо-германських мов; української філології.
Мета діяльності – проведення різнопланових досліджень в галузі філології, зокрема лексикології, ономастики, теорії комунікації, текстознавства, історії і теорії літератури, перекладознавства, граматики іноземних мов тощо. Відповідно до поставленої мети конкретизовано такі завдання: - охарактеризувати структуру онімного простору української мови; - опрацювати питання текстології, пов’язані з розмежуванням мікро- і макроструктур у сегментації художнього тексту та засобів передачі чужого мовлення в українській мові; - визначити місце окремих митців слова (І. Франка, Л. Яновської, неокласиків тощо) в українському літературному процесі ХІХ – ХХ ст.; - дослідити розвиток мов індоєвропейської групи на сучасному етапі з акцентом на порівняльний аспект; - з’ясувати спільні і відмінні риси французької та вітчизняної ділової кореспонденції; - встановити диференційні особливості мови засобів масової комунікації .