Пропозиція №23. ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЇ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ ОЧІКУВАНА ФОРМА СПІВПРАЦІ Пошук партнерів для спільних проектів, програм, грантів, співпраці з державними організаціями, науково-дослідними інститутами, малими і великими приватними підприємствами. У межах вказаного напряму планується: - укласти словник української ономастичної термінології: - створити типологію засобів передачі чужого мовлення; - кваліфікувати сегментні конструкції у сучасній українській мові (на матеріалі художньої прози і публіцистики); - охарактеризувати ономастикон української байки ХVІ-ХІХ ст.; - проаналізувати формально-синтаксичні відношення у системі складносурядних речень сучасної української мови; - описати генологію та інтерсемістичність зорової поезії; - дослідити номінативний простір композит в американському спортивному дискурсі; - з‟ясувати мовно-стильові домінанти психологізму; - визначити особливості функціонування метафор у текстах мистецтвознавчої тематики; - схарактеризувати процеси вербалізації етнореалій-галіцизмів в англомовній картині світу.

РЕЗУЛЬТАТИ Наукові результати: - виконано одну держбюджетну тему; - захищено 8 кандидатських дисертацій; - опубліковано 2 монографії, 6 підручників, 12 навчальних посібників, близько 200 статей; - проведено 9 наукових симпозіумів, зокрема 5 міжнародних конференцій; - результати досліджень апробовані шляхом участі у 352 наукових конференціях. Практичні результати: - укладено словник власних географічних назв Хмельницької області; - охарактеризовано українські топоніми на -ани, -яни; - зібрано матеріали для словника-довідника структурно-складних лексем; - проаналізовано і систематизовано основні лексико-синтаксичні складнощі перекладу; - визначено експресивність мовних одиниць та проблеми її збереження у перекладі твору; - досліджено особливості поетичності публіцистичного тексту;

- з‟ясовано ознаки сучасної термінології підприємництва; - вивчено творчість американських письменників у контексті мультикультурологізму. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

- розроблено нову структуру онімного простору української мови, на основі якої створено нову схему аналізу власних назв;

- створено творчий портрет української письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л. Яновської;

- проведено класифікацію ділової комунікації; - складено словник етнореалій-галіцизмів в англійській мові; - здійснено комплексне лінгвістичне дослідження мистецтвознавчих текстів у їхньому жанрово-видовому виявленні; - дано перелік найбільш уживаної бізнес-лексики і фраз-кліше французької мови; - проаналізовано дієслова сприймання, укладено їхні словотвірні гнізда, визначено характерні типи і словотвірні засоби; - досліджено українські щедрівки у контексті календарно-обрядової пісенності; - здійснено перехід від граматичної семантики складносурядного речення до речення в контексті мовленнєвого акту; - досліджено структуру семантики емоційної лексики у німецькій мові на семантичному, фонетичному, лексичному та морфологічному рівнях. Піднапрями: 1. Українська мова у слов’янському культурному просторі. 2. Проблема традицій і новаторства у національному та зарубіжному літературному процесі. 3. Актуальні проблеми іноземної філології. 4. Порівняльне мовознавство. 5. Дослідження фольклору у етносоціокультурному контексті. Кафедри: ділової іноземної мови; іноземної філології; практики іноземної мови та методики викладання; перекладу; романо-германських мов; української філології.

Мета діяльності – проведення різнопланових досліджень в галузі філології, зокрема лексикології, ономастики, теорії комунікації, текстознавства, історії і теорії літератури, перекладознавства, граматики іноземних мов тощо. Відповідно до поставленої мети конкретизовано такі завдання: - охарактеризувати структуру онімного простору української мови; - опрацювати питання текстології, пов’язані з розмежуванням мікро- і макроструктур у сегментації художнього тексту та засобів передачі чужого мовлення в українській мові; - визначити місце окремих митців слова (І. Франка, Л. Яновської, неокласиків тощо) в українському літературному процесі ХІХ – ХХ ст.; - дослідити розвиток мов індоєвропейської групи на сучасному етапі з акцентом на порівняльний аспект; - з’ясувати спільні і відмінні риси французької та вітчизняної ділової кореспонденції; - встановити диференційні особливості мови засобів масової комунікації .